М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ

В акті жування беруть участь кілька м'язів, проте жувальними називають тільки чотири, які починаються на кістках черепа й прикріплюються до ниж­ньої щелепи. Крім того, жувальні м'язи здійснюють ковтальні рухи й частково беруть участь в акті мовлення.

МЯЗИ, ЩО ПІДНІМАЮТЬ НИЖНЮ ЩЕЛЕПУ

Жувальний м'яз(m.masseter) (мал. 11, див. кольорову вклейку) має чотири­кутну форму, розташований ззовні від гілок нижньої щелепи, чітко вирізняється під час жування та міцного стискування зубів, коли можна добре пропальпувати його передній край (орієнтир для виявлення пульсації лицевої артерії на нижнь­ому краї нижньої щелепи за 1 см до жувального м'яза).

Жувальний м'яз має дві частини М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ: поверхневу (велику) і глибоку (меншу). Поверхнева частина (parssuperfacialis) починається досить потужним сухожил­ком від зовнішньої поверхні виличної кістки й передніх двох третин виличної дуги. Пучки м'язових волокон ідуть донизу і дозаду. Глибока частина (pars profundus) м'яза починається від задньої третини нижнього краю і всієї внут­рішньої поверхні виличної дуги, пучки м'язових волокон її прямують донизу і вперед, прикріплюються до сухожилка скроневого м'яза.

М'яз прикріплюється до жувальної горбистості гілки нижньої щелепи (tuberositas masseterica).

Функція. Під час скорочення піднімає нижню щелепу, притискуючи нижні зуби до верхніх. Дуже тисне на задні верхні зуби, тому найбільше розви­нутий М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ, якщо збережені всі зуби.

Поверхнева частина м'яза бере участь також у висуванні нижньої щелепи вперед, а під час однобічного скорочення — у протилежний бік.

Скроневий м'яз(m.temporalis) належить до багатоперистих м'язів з вели­ким фізіологічним поперечником (мал. 12, а, див. кольорову вклейку).

М'яз починається від усієї поверхні скроневої ділянки, тобто від лобової луски, лускової частини скроневої кістки, великого крила клиноподібної кістки. Крім того, м'яз має початок на внутрішній поверхні скроневої фасції (fascia temporalis) (мал. 11, див. кольорову вклейку), яка закриває скроневу ямку від верхньої скроневої лінії (lin. temporalis superior) до виличної дуги (arcus zygomaticus), перетворюючи М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ її на кістково-волокнистий футляр. Пучки воло­кон скроневого м'яза сходяться в один потужний тяж, що переходить у сухо­жилок, який, пройшовши під виличною дугою, прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи, охоплюючи його з усіх боків. Прикріплення скро­невого м'яза до вінцевого відростка настільки міцне, що під час резекції ниж­ньої щелепи відросток звичайно відтинають разом із сухожилком.

Функція. Передні й середні пучки м'яза піднімають опущену нижню щелепу, найдужче діють на змикання передніх зубів, задні — тягнуть висунуту


нижню щелепу назад. У разі бічного зміщення щелепи задні пучки скроневого м'яза протилежного боку повертають її у звичайне положення.

Присередній М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ крилоподібний м'яз(m.pterygoideus medialis) (мал. 12, б, див. кольорову вклейку) починається від крилоподібної ямки та присередньої пла­стинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, опускається донизу й назовні, прикріплюється до крилоподібної горбистості кута нижньої щелепи.

Функція. Піднімає нижню щелепу, найдужче тисне на задні зуби, під час двобічного скорочення сприяє висуванню нижньої щелепи вперед, під час однобічного — зміщенню її у протилежний бік.



М'ЯЗИ, ЩО ВИСУВАЮТЬ НИЖНЮ ЩЕЛЕПУ

Бічний крилоподібний м'яз(m.pterigoideus lateralis)(udji. 12, а, б — див. ко­льорову вклейку) розташований у підскроневій ямці збоку від присереднього крилоподібного і проходить майже в горизонтальному напрямку. Має дві го­ловки М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ — верхню (меншу) і нижню. Верхня головка починається відїндскроне-вої головки і підскроневого гребеня великого крила крилоподібної кістки. М'я­зові пучки обох головок сходяться, тягнуться убік і назад та прикріплюються до передньої поверхні шийки нижньої щелепи, суглобової капсули й суглобо­вого диска скронево-нижньощелепного суглоба.

Функція. Під час двобічного скорочення дуже висуває нижню щелепу, відтягує вперед суглобову капсулу й суглобовий диск скронево-нижньощелепно­го суглоба, під час однобічного — зміщує нижню щелепу в протилежний бік.

М'ЯЗИ, ЩО ОПУСКАЮТЬ НИЖНЮ ЩЕЛЕПУ

Щелепно-під'язиковий м'яз(m.mylohyoideus) — дериват першої глотко­вої дуги — з кожного боку має вигляд пластинки трикутної форми, пучки якої М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ, почавшись від щелепно-під'язикової лінії, прямують досередини й назад і з пучками* протилежного боку утворюють по присередній лінії шво, а задні пуч­ки прикріплюються до тіла під'язикової кістки. Цей м'яз утворює головну час­тину (діафрагму) дна порожнини рота.

Двочеревцевий м'яз(m.digastricus) розвивається з мезенхіми першої (пе­реднє черевце) і другої (заднє черевце) глоткових дуг.

М'язові пучки переднього черевця починаються у двочеревцевій ямці ниж­ньої щелепи, звідси прямують назад і назовні до під'язикової кістки.

Заднє черевце, почавшись від соскоподібної вирізки скроневої кістки, про­ходить вперед і донизу, переходячи в сухожилок М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ, яким з'єднується з переднім черевцем. Єухожилок м'язів фіксується до тіла і великого рогу під'язикової кістки сполучнотканинною петлею.

Підборідно-під'язиковий м'яз(geniohyoideus) — дериват вентральних м'язів. Починається від підборідної ості нижньої щелепи, розташовується над щелеп­но-під'язиковим м'язом і прикріплюється до тіла під'язикової кістки.





Функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату


documentavznwnh.html
documentavzodxp.html
documentavzolhx.html
documentavzossf.html
documentavzpacn.html
Документ М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ